- відбути
- [в'ідбу/тие]
-у/ду, -у/деиш; мин. -у/ў, -ула/; нак. -у/д', -у/д'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відбути
Смотреть что такое "відбути" в других словарях:
відбути — див. відбувати … Український тлумачний словник
відбути — див. відбувати … Словник синонімів української мови
відбути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
Дзюба, Иван Михайлович (писатель) — В Википедии есть статьи о других людях с именем Дзюба, Иван Михайлович. Дзюба Иван Михайлович укр. Дзюба Іван Михайлович Род деятельности: публицист Дата рождения … Википедия
Лукаш, Николай Алексеевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Лукаш. Николай Алексеевич Лукаш Микола Лукаш Род деятельности: известный украинский переводчик … Википедия
відбутий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відбути 1) … Український тлумачний словник
відбуття — я/, с. Дія за знач. відбути 1) … Український тлумачний словник
відслужитися — ужу/ся, у/жишся, док., розм. Відбути службу, закінчити служити … Український тлумачний словник
повинність — ності, ж. 1) іст.Обов язок селян безплатно виконувати примусові роботи на поміщиків та органи державного управління. 2) Обов язок, що його повинні виконувати всі громадяни для задоволення державних або місцевих громадських потреб. || розм. Те, що … Український тлумачний словник
служба — и, ж. 1) Дія за знач. служити 1 5), 7), 8). || Обов язок, визначений посадою. •• Стоя/ти на слу/жбі кому, чому бути корисним для кого , чого небудь. 2) Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто небудь працює, служить. || заст. Озброєні… … Український тлумачний словник
